Робота в КЗДО"Мрія" ведеться згідно річного плану. План спрямований на виконання завдань Закону України “Про дошкільну освіту” та Базового Компоненту дошкільної освіти.

Педагогічний колектив працює над всебічним загальним розвитком вихованців відповідно до їхніх потенційних можливостей, формування базису особистісної культури: самообслуговування, комунікації, пізнавальної мотивації, бажання і вміння вчитися.

Головним напрямком діяльності кожного вихователя були і залишаються охорона, зміцнення здоров`я дітей, забезпечення необхідних умов для їх фізичного та психічного та розумового розвитку.

 

МЕТОДИЧНА РОБОТА В ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ ВІДПОВІДАЄ НАСТУПНИМ ПРАВИЛАМ:

- організована нестандартно, яскраво, жваво, цікаво, з урахуванням індивідуальних запитів і можливостей педагогів;

- приносить вихователям відчутну практичну допомогу, тобто має безпосередній вихід;

- позначається на рівні підготовленості вихованців;

- задовольняє духовні, естетичні, моральні та інші запити педагога;

- постійно користується увагою адміністрації: стимулюється, контролюється, враховується при підбитті підсумків;

- створює умови для виникнення людських контактів і творчого спілкування з колегами, об’єднує спрямованістю до загальної мети.

ПРІОРІТЕТИ РОЗВИТКУ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ Є:

- варіативне інформування педагогів про досягнення психолого-педагогічної науки та практики, про нові вимоги до фахівця;

- диференційоване навчання й розвиток педагогічних кадрів, підвищення їх кваліфікації;

- формування, виявлення, вивчення та впровадження найбільш цінного перспективного досвіду педагогічної діяльності;

- підготовка методичного забезпечення для здійснення освітнього процесу;

- формування готовності до професійного самовдосконалення.

МЕТА МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ:

Удосконалення системи безперервної освіти педагогічних кадрів, вивчення та розвиток педагогічної компетентності кожного педагога; стимулювання творчого потенціалу водночас із формуванням навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності, організація моніторингу якості освіти відповідно до Державних стандартів, запровадження компетентнісно-орієнтованого підходу до навчально-виховного процесу.

НАПРЯМКИ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ:

- підвищення соціально-психологічної культури педкадрів;

- удосконалення педагогічної майстерності;

- сприяння в опануванні світової та національної, мовної й побутової культури;

- розвиток спеціальних умінь і навичок.

ГОЛОВНИМИ ЗАВДАННЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ МЕТОДИЧНОЇ СЛУЖБИ Є:

- підвищення соціально-психологічної культури педагогічних працівників;

- вдосконалення педагогічної майстерності та сприяння особистісному професійному зростанню педагогів;

- сприяння в опануванні світовою, національною, побутовою культурою.

- підтримка ділового тонусу педагогів;

- стимулювання розвитку ініціативи, творчості, пошуку;

- створення умов для праці в режимі розвитку, в напрямку опанування новими методами, прийомами, засобами, технологіями, системою навчання та виховання

- оптимізація системи мотивації педагогів до підвищення фахової майстерності та узагальнення власного педагогічного досвіду.

 

РЕЗУЛЬТАТ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ:

становлення індивідуальної авторської, якісної системи педагогічної діяльності, коли кожний педагог охоплений увагою методиста, разом з ним моделює, планує діяльність, одержує позитивні результати.

Методична робота – це спеціальний комплекс взаємопов'язаних практичних заходів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу педагогів, їх безперервну та професійно-методичну освіту, яка зорієнтована в кінцевому результаті на підвищення рівня освіченості, розвинутості і вихованості.

Роль методичної служби дошкільного закладу збільшується в сучасних умовах у зв'язку з необхідністю раціонально і оперативно використовувати нові методи, прийоми і форми навчання та виховання. Серед педагогічних інновацій надається перевага особистісно орієнтованим технологіям, а саме:

- технології організації самостійної роботи (портфоліо),

- інформаційним технологіям;

- комп'ютерним технологіям консультування.

Одним з основних завдань методичної служби є надання допомоги педагогам у формуванні й удосконаленні навичок самоосвітньої діяльності, що передбачає такі види роботи як: систематичне консультування з питань організації самоосвіти; допомога педагогу у визначенні різних позицій (сильних та слабких) з метою подолання труднощів; постійне інформування про новий передовий педагогічний досвід; підготовка й надання методичних рекомендацій щодо актуальних проблем теорії і практики. Рівень кваліфікації та педагогічної майстерності у кожного педагога свій, тому кожен самостійно обирає форму методичної роботи, засіб удосконалення педагогічної техніки і технології.

З метою забезпечення реалізації самоосвітньої роботи розроблено таку форму систематизації матеріалів як портфоліо самоосвітньої діяльності, яке є своєрідним інформаційним методичним банком педагога, тож воно має такі розділи:

- І блок – Персональний портрет

- ІІ блок – Індивідуальна освітня карта

- ІІІ блок – Робочі матеріали

- ІV блок – Мої досягнення

Крім того, кожним педагогом нашого КЗДО ведеться щоденник з питань підвищення кваліфікації, який включає в себе самоосвітню роботу з наступних питань:

- підвищення фахового рівня;

- педагогічні ради;

- педагогічні години;

- консультації , семінари - практикуми;

- огляд новинок періодичної преси;

В першому розділі вихователь представляє резюме – своєрідну візитку, своє творче кредо, обирає власний символ, напрямок, визначає педагогічні орієнтири.

Найбільш ефективними формами підвищення фахової майстерності вважаємо самоосвіту, навчання на курсах підвищення кваліфікації, колективні перегляди занять і окремих форм роботи. В нашому дошкільному закладі стало традицією серйозно готуватися до проведення відкритих заходів: педагоги за власною ініціативою перевертають підшивки журналів, нову методичну літературу, виготовляють незвичайні посібники, тому що їм самим вже не цікаво дивитися і презентувати застарілий і малоефективний досвід роботи.

Найвищим показником професійної компетентності педагогів, нашого дитячого садочка вважаємосформованість в них потреби в самовдосконаленні без спонукання «зверху».

МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ НАПОВНЕНИЙ МАТЕРІАЛАМИ ЗА ТАКИМИ РОЗДІЛАМИ:

- нормативно-правові акти з питань дошкільної освіти;

- документація вихователя-методиста з освітньо-виховної роботи;

- інформація про педагогічні кадри;

- педагогічні посібники, зразки наочності, ігрові та дидактичні матеріали;

- періодичні видання, психолого-педагогічна, методична та дитяча художня література;

- технічні засоби, фото-, аудіо- та відеоматеріали.

Матеріали, зібрані в методичному кабінеті, систематизовані та розташовані для зручного використання, що відображено у каталозі методичного кабінету Окремими розділами виділено нормативні документи, документація вихователя-методиста; матеріали атестації працівників; співпраця зі школою, родиною, матеріали перспективного педагогічного досвіду.

Навчально-виховна діяльність в дошкільному закладі планується згідно інструктивно-методичних рекомендацій

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ РОБОТИ ЗАКЛАДУ

НА 2019-2020 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Мета:

 

- особистісне зростаннядошкільнят через інтеграцію діяльності родинного та суспільного дошкільного виховання;

- забезпечення емоційного благополуччя дитини;

Завдання:

        1.Спрямувати роботу педагогічного колективуна використаннядітьми власних уміньта навичок в ігровій діяльності,забезпечуючи соціальний досвід дитини.

2. Формування духовного потенціалу особистості дошкільника шляхом використання складових національної культури: рідної мови, народного мистецтва , календарно-обрядових свят, народознавства.

3.Удосконалювати роботу щодо формування мовленнєвої компетентності дитини шляхом застосування комплексу методів та прийомів в різних видах діяльності з використанням народознавства.

 

       4. Забезпечити наступність та взаємодію в педагогічному процесі дошкільного навчального закладу і початкової школи для створення єдиної динамічної та перспективної системи, спрямованої на безкризовий розвиток дітей в умовах освітньої реформи «Нова українська школа».

 

 - Тематичні методичні години при методистові - 

 

№ з.п.	Заходи	Термін проведення	Відповідальні	Примітка
Тематичні методичні години при методистові
1.	«Самоосвіта – вектор на зростання фахової майстерності»	Вересень 2019	Вихователь-методист
2.	«Комунікативна культура – складова іміджу педагога»	Листопад 2019	Вихователь-методист
3.	«Інновації – в дію!»	Лютий 2020	Вихователь-методист
4.	Вчимося діяти у конфліктах з батьками	Квітень 2020	Вихователь-методист

На базі КЗДО «Мрія» відбувся семінар
«Ігрова технологія інтелектуально-творчого розвитку дітей дошкільного віку

                                                    Картотека вправ за методикою ТРВЗ

Тематичне планування Вересень - Згадаємо літо

 Метод: синектика.

Мета: розвивати творче мислення, асоціативну пам'ять за допомогою ТРВЗ-синектика.

1. Гра «Посміхнись» На схемах-картках відобразити свій настрій.

2. Дидактична гра «Яких тварин я бачив улітку». Символічна синектика – викладання тварин реальних та фантастичних і придумування власних назв.

 3. Розв’язання мовленнєвих завдань «Весело влітку» Графічна аналогія – викладання картини за допомогою різних символів, знаків та складання розповіді за викладеною картиною.

 4. Дидактична гра «Уяви і розкажи». За допомогою уявних окулярів діти розповідають, що вони можуть побачити навколо себе.

5. Дидактична вправа «Відгадай». Особиста аналогія – зобразити пантомімою під музичний супровід «Хто, як любить сонечко влітку».

 6. Дидактична гра «Лото». Пряма аналогія – дібрати за кольором; за формою.(наприклад на що схоже сонечко).

7. Читання вірша Л.Забашти «Здрастуй, сонечко!» Графічна аналогія – вивчення вірша за допомогою символів та знаків.

8. Разом з батьками скласти розповідь «Що було б, якби не було літа?»

Жовтень - Барви осені

Метод: морфологічний аналіз.

 Мета: розвивати уяву. фантазію за допомогою методу ТРВЗ – морфологічний аналіз.

 1. Робота з дзеркалами: зобразити мімікою настрій осені (наприклад, сумний,веселий, мрійливий…).

 2. Дидактична гра «Осінь добре чи погано?».

 3. Читання вірша О.Ющенко «Золотий листопад». Викладання барв осені за допомогою кольорових смужок паперу

 4. Намалювати картину «Барви осені»

 5. Веселий відпочинок. За допомогою «емпатія» відобразити «Якщо я стала б осінню».

6. Складання вірша про осінь за допомогою схеми та морфологічного аналізу.

7. Дидактична вправа «Якою може бути осінь».

8. Разом з батьками виготовити подарунок для осені з природного матеріалу.

 Листопад - До нас завітала казка

 Метод: найпростіші методи фантазування.

 мета: розвиток уяви та фантазії за допомогою методу РТУ – найпростіші методи фантазування.

1. Дидактична вправа «Кольорова гама настрою ».

 2. Дидактична вправа «Згадаємо улюблені казки». Графічна аналогія: картки – схеми казок.

 3. Розв’язання мовленнєвих завдань. Використати персонаж знайомих казок, запропоновані вихователем та самими дітьми (наприклад, збільшимо Колобка, що станеться; Котигорошко починає швидко рости. чому що трапиться).

 4. Дидактична гра «Навпаки» (метод інверсія) (наприклад Попелюшка – зла, асестри добрі…).

 5. Дидактична вправа «Розчаруй». Робота в парі малювання.

 6. Розповідь вірша руками «П’ять малюків».

 7. Намалювати з батьками улюблену казку.

Грудень - У гості до ялинки

Метод: асоціація або каталогу.

 Мета: розвивати творче мислення за допомогою методу РТУ – асоціація або каталогу.

1. Робота з дзеркалами, зобразити мімікою обличчя: · настрій свята Ялинки; · настрій, коли ми знаходимо подарунок.

 2. Малювання ялинки нетрадиційною технікою – монотипія (малювання на склі з перебиванням на папір).

 3. Дидактична вправа «Придумай нову ялинку». За допомогою методу каталогу, яка може бути ялинка, наприклад ялинка кішка пухнаста біла лагідна пухнаста ялинка – це коли в неї на гілочках багато гілочок…

 4. «як ми будемо прикрашати ялинку до свята (театралізовані етюди).

 5. Дидактична гра «Навпаки».

6. Складання вірша про ялинку за допомогою схеми.

 7. Вправа - емпатія «Я - ялинка» Наприклад, питання: Ти хто? Я – ялинка. Що ти любиш?... У що ти одягаєшся?... З ким ти дружиш?... Що тобі подобається?... Де ти хочеш рости?...

8. Разом з батьками виготовити іграшку – поробку для ялинки.

 Січень - Зима

 Метод: моделювання маленькими чоловічками.

 Мета: активізувати мислення дітей за допомогою методу ТРВЗ – ММЧ.

 1. Дидактична гра «Розклади за кольором».

2. Читання вірша Г.Бойка «Кришталева зимонько » (за допомогою символів і знаків – графічна анологія)

 3. Дидактична гра «Сніг – це добре чи погано?»

4. Дидактична гра «Склади модель» за допомогою зображень маленьких чоловічків створити модель за картинкою (наприклад, тане сніг)

 5. Складання загадок за схемою.

 6. «Чарівний пензлик Мороза» (кляксографія) Лютий Зимові розваги

 Метод: мозковий штурм. Мета: розвиватинестандартне мислення за допомогою методу ТРВЗ – мозковий штурм.

 1. Дидактична вправа «Створи свій настрій». За допомогою папетів діти створюють свій настрій.

2. Вирішення проблеми: що буде, якщо весь час ітиме сніг?

 3. Читання вірша Г.Бойка «На санчатах». Графічна аналогія - за схемою та знаками впізнають, які розваги бувають узимку.

 4. Складання фантастичної розповіді про зимові розваги.

 5. Дидактична гра «Відгадай». За імітацією рухів відгадати зимову розвагу, використовується як фізкультхвилинка.

 6. Намалювати картину «Зимові розваги». Малювання на копіювальному папері.

 7. Разом з батьками скласти розповідь «Як ми відпочивали взимку з батьками?» записати за допомогою символів.

 Березень

Метод: метод фокальних обєктів (МФО).

 Мета: розвивати уяву, фантазію за допомогою методу ТРВЗ – МФО.

1. Музична картинка. Слухання музики із заплющеними очима і розповідання, що можна уявити під цю музику.

2. Читання вірша Н.Забіли «Весна». Графічна аналогія.

 3. Малювання на мокрому папері картини весни.

4. Дидактична вправа «Якою може бути весна?» , наприклад, Обєкт - Весна Бджілка Кішка Працьовита пухнаста Що збирає гнучка Будинок Багатоповерховий Різнокольоровий Вільні асоціації ü Працьовита весна, тому що одягає в зелені листочки дерева… ü Пухнаста Весна – тому що з’явилася зелена травичка, квіти… ü Різнокольорова Весна – тому що з’являються бруньки, листочки, трава, квіти, прилітають птахи…

5. Вправа – емпатія «Я - весна». Ти хто? З ким ти товаришуєш? У що ти одягаєшся? Про що ти можеш розповісти? Що ти любиш?

 6. Дидактична вправа «Навесні». Виконання театралізованих етюдів – використовувати як фізкультхвилинку.

7. Дидактична вправа «Придумай нову весняну квітку» Метод синектики (біном фантазії).

 8. Складання загадок про весняні квіти за схемою.

 9. Дидактична гра «Весна: добре чи погано?».

Квітень - Бавитися – це весело

Метод: системний оператор

 Мета:розвивати творче, нестандартне мислення, фантазію за допомогою методу ТРВЗ – системний оператор.

 1.Робота з дзеркалами. Мімікою обличчя показати: Коли нам весело; Коли нам сумно; Коли ми хвилюємось; Коли ми здорові…

2. Дидактична гра «Склади картинку разом». Складання картинки з 5-6 частин.

3. Дидактична вправа «Коли нам буває весело?» Графічна аналогія.

 4. Розв’язання проблемної ситуації: щоб ляльці стало весело, нам слід зшити плаття. Що для цього потрібно?

 5. Вибрати приспів знайомої дитячої пісні та проспівати його з різним емоційним забарвленням: ü сумно; ü тихо-тихо; ü весело; ü радісно…

 6. Дидактична гра «Знайди ціле за її частинами» (картинки) Наприклад, дах, стіни, вікна – будинок; стебло, листочок, пелюстки – квітка….

7. Дидактична гра «Що посередині?» Наприклад, Колесо - ? – транспорт (автомобіль) Яблуко - ? – сад (дерево)….

8. Малювання «Квітка» (колаж)

9. Разом з батьками скласти веселу небилицю. Ігрова технологія Творчість – як вітаміни: небагато треба, але якщо їх немає, хвороби і зміни в розвитку неминучі. Вчити творчості треба з самого маличку, оскільки навчати набагато легше, ніж переучувати, ламаючи усталені звички.

 Використовуючи теорію розв’язання винахідницьких завдань в своїй роботі, ми робимо наголос на розкритті творчих здібностей дитини, на розвитку її уяви, фантазії. Застосовуючи різноманітні ігри, казки, тести і методичні прийоми, навчаємо дошкільнят аналізувати конкретну ситуацію і знаходити оригінальні шляхи її розв’язання. Головне – дати всім змогу висловитися, не перебивати навіть якщо відповідь неправильна. Найважливіше те, що дитина мислить в атмосфері свободи мислення, свободи творчості. ТРВЗ - це чудовий інструмент для виявлення та продуктивного розвитку індивідуальних задатків кожної дитини.

 

Ось чому так важливо систематично (а не лише під впливом модних течій) використовувати в навчанні дошкільників елементи ТРВЗ.

                                       Взаємодія дитячого садка і сім'ї з розвитку                                                                                мовлення

Своєчасне і повноцінне формування мови в дошкільному дитинстві - одне з основних умов нормального розвитку і в подальшому його успішного навчання в школі.
Будь-яка затримка і будь-яке порушення в ході розвитку мовлення дитини відбиваються на її поведінці, а також на його діяльності в різних її формах. Велике значення має розвиток всіх сторін мовлення, особливо в період навчання грамоти (читання й письма), так як письмова мова формується на основі усної. На жаль, багато мовленнєві недоліки виявляються вже в школі, гальмуючи процес навчання, так як саме вони є причинами дисграфії і дислексії.
Батьки, стикаючись з труднощами, що виникають при навчанні їх дитини, природно, турбуються, задають численні запитання: чому дитина безграмотно пише, пропускає букви при листі і втрачає цілі склади при читанні; не може застосовувати на практиці добре вивчені правила.
     А адже багато хто з них займалися своєю дитиною, водили його в різні гуртки, центри розвитку і начебто досягли мети, яку перед собою ставили, - дитина вміє читати і писати. У чому ж справа? Що було зроблено не так? І що треба робити, щоб уникнути наслідків неправильного мовного розвитку своєї дитини?
Досвід роботи з такими дітьми показав: взаємодія дитячого садка і сім'ї - необхідна умова повноцінного мовленнєвого розвитку дошкільників, так як, найкращі результати спостерігаються там, де педагоги (вихователі, логопеди) і батьки діють узгоджено.
Однак подібне узгоджена взаємодія не виникає одразу.
Йому передує цілеспрямована робота педагогів, в процесі якої батьки епізодично включаються в життя групи; долучаються до проблем своїх дітей (в різних формах і на різному змісті).
Участь сім'ї в мовному розвитку починається з моменту приходу дитини в дитячий сад. Вже на цьому етапі (і під час наступних зустрічей) батьків намагаються переконати в тому, що саме їх роль в мовному розвитку дитини значуща; що всі зусилля педагогів без їх допомоги будуть недостатні, а іноді і зовсім безрезультатні.
Для правильного і ефективного впливу на формування мовлення своєї дитини батькам необхідно врахувати наступні моменти.
Слід реально оцінити стан здоров'я дитини. 
Якщо батьків щось турбує в мовному розвитку дитини, не треба боятися звертатися за консультацією до фахівців.
Багато дослідники в різні роки неодноразово підкреслювали: не треба чекати, коли закінчиться процес розвитку мовлення дитини,необхідно надавати йому всебічну допомогу, до завершення цього процесу сприяючи, таким чином, попередження можливих розладів мовлення (вікових та деяких патологічних).
Не можна зводити проблему формування мовлення до навчання грамоті (освоєння навичок читання і письма), так як розвиток мовлення - складний процес, в якому освоєння письмової форми є лише складовою частиною. 
Читання і письмо - тільки необхідний засіб, яким на певному етапі дитина опановує для свого подальшого повноцінного розвитку. При цьому читання і лист - складні навички, які вимагають від дитини певного рівня розвитку, в тому числі й мовленнєвого. Відомо, що якісно оволодіти читанням і листом неможливо без чистого звуковимови, без розвиненого мовленнєвого слуху і т, п. Оволодіння грамотою - не самоціль, це певний етап розвитку дитини, який передбачає серйозну попередню і подальшу роботу з мовного і мовного розвитку дітей.
У тісній співпраці з учителем - логопедом ми працюємо з дітьми з загальним недорозвитком мовлення.

З дітьми систематично проводимо логокоррекционные і загальнорозвиваючі заняття, що передбачають формування мови і всебічний розвиток особистості дитини. 
- враховуємо стан мовленнєвого розвитку дітей на сучасному етапі;
- орієнтуємося в першу чергу на індивідуальні особливості розвитку мовлення дитини, а не тільки на вікові;
- активно використовуємо педагогічні технології, які дозволяють эффктивно розвивати мовлення дітей і попереджати мовленнєві відхилення;
- охоплюємо всі сторони мовлення: вимова, словник, граматичний лад і зв'язне мовлення;
- розглядаємо навчання грамоті не як самостійну методику, а як частина системи розвитку мовлення дитини, яка є її продовженням;
- тісно взаимосвязываем з іншими видами життєдіяльності дитини;
- спираємося на допомогу батьків у питаннях розвитку мовлення дітей.
    Щорічно на початку навчального року проводимо обстеження стану мови кожної дитини групи за такими розділами: произносительная сторона (звуковимову і мовленнєвий слух), словник, граматичний лад мови, зв'язкова мова. Обстежується також розвиток дрібної моторики рук, з якої, як відомо, найтіснішим чином пов'язане нормальне мовленнєвий розвиток дитини. 
Мета обстеження - виявлення рівня мовного розвитку кожної дитини та групи в цілому на початок навчального року; визначення результативності роботи з мовного розвитку дітей за попередній рік, тобто динаміки мовленнєвого розвитку за рік (крім первинного обстеження). 
Результати обстеження доводяться до відома кожного з батьків. Це відбувається лише в індивідуальній бесіді. У бесіді намагаємося відзначати сильні і слабкі сторони мовлення дитини, відзначаємо шляху надання допомоги (якщо це необхідно) в розвитку мови і подальшого її вдосконалення. Пояснюємо батькам, що їхня участь у мовному розвитку дитини не повинно бути разовим. Кожна мовленнєва гра чи вправа, кожна бесіда з дитиною і пр. - це невід'ємна частина складного процесу формування мови. Якщо батьки усуваються від цієї роботи, то порушується цілісність педагогічного процесу. В результаті постраждає їх дитина.
Ми використовуємо різноманітні форми залучення батьків до мовного розвитку їх дітей. 
Найкраще - це опитування самих батьків. 
- Бесіди, анкетування, що дозволяє визначити найбільш оптимальні форми взаємодії дитячого садка і батьків. Намагаємося врахувати всі висловлені ними побажання.
Один раз на тиждень у другій половині дня проводимо 
- «Ігротеку». Мета даного заходу - закріплення отриманих дітьми умінь, уявлень на ігровому матеріалі. На «Ігротеку» запрошуються всі бажаючі члени сімей вихованців групи, які є не глядачами, а активними учасниками ігор і заходів. Вони знайомляться з різними з мовними дидактичними іграми, можуть взяти додому вподобані ігрові матеріали для індивідуальної роботи зі своєю дитиною.
Наступною формою сумісної роботи педагогів і батьків є - «Інформаційно - діловий оснащення». Цей матеріал допомагає батькам організувати домашню заняття з дитиною, чим потрібно займатися для підготовки до навчання в школі, а також наведено описи ігор і вправ, у процесі виконання яких, будуть розвиватися розумові операції, зв'язкова мова, моторика дошкільника. Наприклад, пропонуються ігрові вправи на розвиток дрібної моторики рук.
« Допомагаю мамі». Велику частину часу ви проводите на кухні. Малюк крутиться біля вас. Запропонуйте йому перебрати горох, гречку або рис пшоно. Тим самим він надасть вам посильну допомогу і потренує свої пальчики. 
-«Чарівні палички». Дайте дитині рахункові палички. Нехай він викладає з них найпростіші геометричні фігури, предмети та візерунки. А вирізані з паперу кола, овали, трапеції доповнять зображення.
На кухні можна проводити ігри на збагачення словника дитини.
«Давай шукати на кухні слова». Які слова можна вийняти з борщу? Вінегрету? Плити? і пр.
Важливою формою у своїй роботі з батьками вважаємо 
- Виставки «Як умілі ручки язычку допомагали». На виставці демонструються ті експонати (вироби), які були зроблені дітьми вдома. 
- Мовні свята. До свят пред'являються наступні вимоги: мовленнєвої основою стає те, що готувалося будинку дітьми з їх батьками. Тематика свят охоплює різні сторони мовного розвитку дитини.
- Домашнє завдання. Даємо батькам практичні рекомендації щодо формування різноманітних мовленнєвих навичок, наприклад артикуляції, з виявлення рівня розвитку окремих складових мовлення дитини.
На закінчення хочеться сказати, що раціональне використання всіх форм взаємодії з родинами допомагає нам реалізовувати завдання розвитку мовлення своїх вихованців.

 

 

    Методична робота в дошкільному навчальному закладі є одним із засобів управління освітнім процесом, в основі якого лежить ідея розвитку дитини, спрямована на підготовку вихователів до якісного виконання завдань, на підвищення їх педагогічної майстерності, розвиток творчого потенціалу.

       Завданням вихователя-методиста є: 
- надання методичної допомоги педагогічним працівникам щодо підвищення їх кваліфікації, професійної компетентності, підготовки та проведення освітнього процесу з дітьми;
- навчально - методичне забезпечення освітнього процесу в ДНЗ;
- поширення серед батьків психолого-педагогічних знань;
- створення сприятливих умов для самовдосконалення педагогів, розвитку їх творчої ініціативи;
- забезпечення методичної підтримки щодо реалізації педагогічних ініціатив та апробації навчальної літератури, методичних розробок;
- вивчення, узагальнення і поширення педагогічного досвіду працівників свого та інших закладів, передового педагогічного досвіду.

Науково-методична робота в ДНЗ з педагогічними кадрами планується відповідно сучасних вимог з урахуванням конкретних умов, складу і підготовки педагогічних працівників, враховується їх освітній рівень, фахова майстерність, індивідуальні особливості. Під час організації науково-методичної роботи здійснюється гуманно-особистісний підхід до педагогів:
- допомога кожному педагогу випробувати свої творчі можливості;
- створення атмосфери підтримки невпевнених в собі педагогів;
- загальнокультурна підготовка педагогів;
- створення мотивації та забезпечення перспектив професійного зростання.

З метою підвищення фахової майстерності, активізації творчості педагогів в ДНЗ проводяться такі форми методичної роботи:
- колективні (педагогічні ради)

- індивідуальні; «пульсуючі» (самоосвіта, наставництво, консультації, Оскільки провідну роль у навчанні відіграє безпосередній досвід педагогів, перевага надається інтерактивним методам навчання, які спонукають педпрацівників до вдумливості, активності, власного особистісного та професійного зростання.

  Методичний кабінет оснащений достатньою кількістю нормативно-правової, науково-методичної літератури, наочними, демонстраційними та дидактичними посібниками, що відповідають вимогам сьогодення.

 

 

   «Вимоги до самоосвіти педагогів».

 Самоосвіта - це самостійне поповнення знань із різних джерел з урахуванням інтересів, схильностей кожного педагога та об'єктивних потреб дошкільного закладу. 

Організація самоосвіти педагогів - одна з найважливіших індивідуальних форм методичної роботи та одна з форм підвищення їх кваліфікації. Тому основою роботи керівника ДНЗ та вихователя-методиста з педагогами є вивчення та розвиток педагогічної майстерності кожного вихователя, стимулювання розвитку його творчого потенціалу, формування навичок самоаналізу, мотивації до самоосвіти, яка допомагає оновлювати зміст освітнього процесу в ДНЗ, виходячи з вимог БКДО, Базової програми «Українське дошкілля». Надзвичайно важливим для керівника ДНЗ є формування навичок самоосвітньої роботи, яка починається з уміння аналізувати та самостійно оцінювати результати праці, а також з активізації внутрішнього стимулу до постійного поповнення знань. Це основа для виникнення професійного інтересу. Він є першою життєвою потребою для особистості, спонукає до оволодіння професійними знаннями, вміннями, навичками, викликає прагнення до реалізації своїх нахилів, здібностей.

 Із цією метою доцільно рекомендувати педагогам

• систематично ознайомлюватися з психолого-педагогічною та фаховою методичною літературою, збирати відповідну інформацію

• вивчати досвід колег, відвідувати їх заняття;

•  поглиблено працювати над певною темою, проблемою, проектом; брати участь у різних формах методичної роботи; 

• активізувати пошукову діяльність;

•  розробляти власні методики, системи, дидактичні матеріали тощо;

• готувати статті, реферати, консультації, доповіді тощо. 

В кожному дошкільному закладі має бути створена система самоосвіти педагогів, яка б сприяла розвитку творчого потенціалу педагогічних працівників та активному використанню інноваційних технологій в освітньому процесі. Чи всі педагоги мають займатися самоосвітою? Так, навіть молоді вихователі-стажисти, які щойно влаштувалися на роботу в ДНЗ. Для вихователів, які навчаються у вищому навчальному закладі, на період навчання можна не визначати теми для  самоосвіти. Вибір теми самоосвіти має залежати від науково-методичної проблеми, над якою працює дошкільний заклад, з урахуванням індивідуального досвіду та професійної майстерності кожного педагога. Можна об'єднати двох і більше педпрацівників роботою над темою, близькою до змісту річного завдання ДНЗ.  Тема має бути актуальною і пов'язуватися з очікуваним результатом та спрямовуватися на досягнення якісно нових результатів навчально-виховної роботи. Над індивідуальною темою самоосвіти педагог може працювати впродовж 2-3 років. Керівник ДНЗ та вихователь-методист також обирають тему для самоосвіти і вносять себе в таблицю даних про хід роботи із самоосвіти на кожен навчальний рік.

 

 Вимоги до організації самоосвіти педагогів: 

1.     Обрати індивідуальну тему для самоосвіти. 

2.     Скласти план роботи з  підвищення професійного рівня з індивідуальної теми самоосвіти на навчальний рік. Ведення щоденника з підвищення професійного рівня педагога

 3.     Систематичне вивчення психолого-педагогічної та методичної літератури з обраної теми самоосвіти (робота в бібліотеках із книгами, періодичними виданнями).

   4.     Ведення власної картотеки з досліджуваної проблеми.

 5.     Активна участь педагога в роботі науково-практичних конференцій, семінарів, методичних об'єднань, творчих груп, педрад, дискусій тощо

6.     Збір, накопичення й зберігання відомостей, фактів, висновків; підготовка виступів, відкритих заходів. Створення папки з матеріалами самоосвіти. 

7.     Ведення поглибленої роботи з дітьми за обраною темою самоосвіти. 

8.     Творчий звіт педагога із самоосвіти на робочому місці (на засіданні педагогічної ради, на методичному об'єднанні). Форми творчого звіту: реферат на тему самоосвіти (для молодого педагога, який працює в дошкільному закладі і має стаж роботи до 3-х років); консультація-полілог; семінар-практикум; дискусія; колективний перегляд педагогічного процесу; виставка-ярмарка педідей; майстер-клас; створення парціальних (авторських) програм; виставка кращих матеріалів з теми самоосвіти; представлення на конкурсах різних рівнів; презентація ППД тощо. Організація самоосвіти в дошкільному закладі не повинна зводитися до формального ведення додаткової звітної документації - планів, сценаріїв свят, розваг, родинних заходів, виступів на методичних заходах, виписок, конспектів занять, переписаних із преси статей чи відксерованих матеріалів за темою самоосвіти тощо. Результат самоосвіти педагога - вдосконалення роботи з дітьми, високі результати навчально-виховного процесу та показники розвитку дошкільників, зростання професійної майстерності педагога.

 

 

 

 

                     Консультація для педагогів «Економіка для дошкільнят»

     Сьогодні ми обговорюємо актуальність соціально-економічного виховання на сучасному етапі розвитку дошкільної освіти.Сьогодні кожен з нас розуміє, що доля держави залежить від економічної, правової, політичної і моральної освіченості молодого покоління. Тому соціально-економічне виховання - порівняно новий напрям в дошкільній педагогіці. На початку століття була хвиля упровадження економічної освіти у освітній процес дошкілля, нині знов це питання стає актуальним і затребуваним. Виникають питання: чи можна говорити про економічне виховання з найменшими дітьми? Коли слід почати знайомство з економікою, як? Яка ваша думка? 

Я вам пропоную відповісти всього на одне питання: - Як ви вважаєте, чи потрібна економіка малюкам? 

Постараємося розібратися в цьому. Ми вважаємо, що економіка потрібна дітям, і чим раніше, тим більше ми зможемо надати знань та виховати «майбутніх господарів», «господарів у своїх сім’ях», «господарів своєї держави.

Давайте зараз з вами спробуємо відповісти на питання, а що ж таке «економіка», що і хто є її компонентами?

• Економіка - це наука, яка  вивчає господарство і способи його ведення.

• Економіка - діяльність людей, пов'язана з виробництвом життєвих благ, господарська діяльність;

• Економіка - наука, що вивчає закони розвитку господарської діяльності.

• Економіка - стосунки між людьми в процесі виробництва товарів і послуг.

• Економіка - закономірності протікання господарських процесів.

• Економіка - господарство, сукупність усіх процесів, які використовує людина для забезпечення життя і задоволення своїх потреб.

• Економіка - це особлива сфера громадського життя. Вона функціонує і розвивається за власними законами.

 

Роздумуючи про те, що таке економіка, людина бачила в ній науку:

• про багатство;

• про види діяльності, пов'язані з грошовими угодами;

• про стосунки на виробництві, при розподілі, обміні і споживання матеріальних благ;

• про повсякденну ділову життєдіяльність людей, про кошти для існування

• про використання обмежених ресурсів для створення різних товарів і розподіл їх між членами суспільства в цілях споживання.

 

Універсальними об'єктами економіки є:

1. Люди - головна складова її частина. Заради людини існує економіка, але і людина привносить до неї свою працю, розум, інтелект. Люди фізично і розумово беруть участь у господарській діяльності, направляють її в потрібне русло. Людина в економіці виступає в трьох якостях: людина-виробник, людина-споживач, людина-організатор.

2.  Природа - сировинна база економіки, використовується для виробництва засобів існування і створення умов для нормального життя людини.

3.  Антропогенне середовище - створені людиною об'єкти. Є «другою природою» у вигляді будівель, споруд, доріг, підприємств, машин і інших штучних об'єктів. У результаті штучне довкілля все більше тіснить «першу».

 

Яким чином можна навчити наших малюків таким складним поняттям?

Але, виявляється, можна і нескладно навчити дітей дбайливому ставленню до природи, до природних ресурсів, виготовленню простих, але потрібних речей, як раціонально використовувати і витрачати кошти. За даними науковців для сучасних дітей це актуально, затребуване й цікаво.

Малюк дуже рано включається в економічне життя сім'ї, стикається з грошима, рекламою, ходить з батьками до магазину, бере участь у процесах купівлі-продажу, оволодіваючи таким чином, економічною інформацією на життєвому рівні. Адже це не просто інформація, а «контур того, що умовно може бути назване світоглядом - світоглядом в тому сенсі, що в цих загальних уявленнях починають складатися тенденції не просто до знань про поодинокі факти, а до знань про їх зв'язок» (Д.Б.Ельконін).

Обговорюючи проблему економічного виховання дітей, ми говоримо лише про початки економічного виховання, що включають доступні дітям знання і деякі економічно значущі якості особистості, що беруть свій початок ще у дитинстві: ощадливість, працьовитість, економність  тощо.

На жаль, ці базові економічні якості, властиві людині-господарю, з кожним роком втрачали свій авторитет.

Багаторічний досвід роботи з дітьми дошкільного віку показує, що виховувати ощадливість, дбайливість легше на прикладі особистого "надбання". "Моє" і "наше" - різні поняття не лише за змістом, але і по внутрішньому їх сприйняттю. Можна привести  багато прикладів різного ставлення до "свого" і до "загального". Прийшовши в дитячий садок зі своєю іграшкою ( важливою для неї річчю), дитина протягом дня заклопотана тим, щоб не втратити її, щоб ніхто не зламав та не зіпсував.

Малюк не жадібний і дає іграшку пограти іншим дітям (адже йому теж дають!), але при цьому він ретельно стежитиме за її збереженням. Проте, по відношенню до іграшок та інших речей дитячого садочку (тобто тому, що належить усім і особисто йому у тому числі) подібної заклопотаності немає і в спомині! Правда, якщо вихователь строгий, діти бояться покарання за зламану іграшку. І іноді це призводить до того, що дитина починає звалювати свою провину на інших, брехати тощо. Але це вже моральний аспект провини, що вимагає спеціального обговорення. Ми хочемо підкреслити, що діти по-різному відносяться до особистої і суспільної власності: особисті втрати більш   болісні. Чи не тому повсякденне життя дитячого садочку дає багато прикладів того, як діти безжально псують, ламають, викидають іграшки і предмети для праці, абсолютно не переживаючи при цьому почуття провини або занепокоєння?

Нерідко доводиться чути від дорослих: навіщо дитині берегти і економити, не такі вже великі втрати від того що він щось ламає, псує папір, фарби, фломастери. Мовляв, виросте, зіткнеться з грошовими витратами, ось тоді і перестане псувати речі. Це глибока помилка. Справа не в зламаній іграшці - з цих вчинків поступово складаються звичні форми поведінки, виробляється певний стиль життя, змінити який буде не просто.Сім'я - це реальне економічне середовище, в якому живе дитина: повсякденна праця дорослих, турботи "про хліб насущний", достаток або, навпаки, бідність (нестача грошей, прибутки і витрати). Діти включені в ці реальні життєві ситуації постійно.

Дитячий садок не дає повноцінного досвіду і практичної "економічної поведінки". Діти "купують", "продають", "міняються", "працюють", але це лише гра, яка закріплює досвід, отриманий в сім'ї. Зрозуміло, що тільки об'єднання двох аспектів поведінки дітей - умовного   та реального може дати добрі результати у сфері економічного виховання і розвитку.

Звернемося до досвіду зарубіжних країн. У США, Німеччині, Японії, Англії економічному вихованню дітей приділяється велика увага.   У цих країнах розроблені спеціальні економічні програми, які знайомлять дітей з основами домашнього господарства і елементарними навичками орієнтації в економічному житті суспільства.

Багато уваги економічному вихованню дітей приділяється і в сім'ї. Наприклад, в Німеччині дітей вже з чотирирічного віку цілеспрямовано знайомлять з призначенням грошей та їх розумною витратою. Батьки дають дітям (залежно від віку і можливостей сім'ї)  певну суму - кишенькові гроші на  визначений період часу, таким чином  привчають використовувати   гроші розумно, не витрачати даремно, пояснюють, що треба обережно ставитися  до реклами, не довіряти їй необачливо. Витоки дитячої ощадливості й обачності виникають в німецькій сім'ї не самі по собі. Німці генетично знають, що здатність розпоряджатися грошима - необхідна життєва навичка, така ж, як уміння переходити вулицю, і  її потрібно  сформувати до вступу дитини до школи.

У Японії та США батьки прагнуть залучити дітей до роботи на власних підприємствах. Наукова і популярна література заповнена матеріалами типу: "Якщо ви хочете мати свою справу", "Як робити гроші", "Як стати багатим". На наш погляд, у таких публікаціях не завжди дотримується почуття міри, насторожує той факт, що в них міститься надмірно наполегливий заклик "робити гроші". Моральна сторона проблеми при цьому майже не зачіпається: як заробляти, чому слід чесно "робити бізнес" тощо. У цьому плані великий інтерес представляє досвід виховання дітей в Англії. З дитячих років у культ зводиться така якість, як працьовитість, дитині вселяють важливість придбання хорошої професії, яка дозволить в майбутньому створити сім'ю та забезпечити її достаток.

Економічні знання потрібні усім, і діти дошкільного віку не виключення. З проблемами економіки їх зіштовхує сучасне життя. Вже в дошкільному дитинстві із звичної ролі безтурботного споживача дитина спочатку стає свідомим споживачем, а пізніше - творцем предметів споживання. Але як познайомити малюка з основами такої складної науки на доступному для нього рівні?

У дошкільному віці можна дати елементарні відомості з області економіки: навчити дітей правильному ставленню до грошей, способів їх заробляння і розумного використання; за допомогою ігор, економічних завдань, кросвордів - ввести дошкільників у складний світ речей, предметів, людських взаємин.

Необхідно дати знання про взаємозв'язок між економічними і етичними категоріями: ощадливість, чесність, економність, щедрість, гідність. Розумно витрачати гроші, не купувати непотрібних речей, не заздрити придбанням однолітків.

Формування економічної свідомості - дає знання про нові сучасні професії (менеджер, бізнесмен, фермер, рекламодавець, банкір, рекламний агент, торговельний представник і так далі) і уміння розповісти про них.

Збагачується дитячий словниковий  запас, формуються  такі якості, як почуття власної гідності, уміння чесно змагатися і не бояться програшу, прагнення доводити почату справу до кінця, виникає здоровий інтерес до грошей, усвідомлюються правила їх чесного заробляння. Нині у зв'язку з існуванням ринку значно підвищуються вимоги до рівня економічної освіченості як дорослих, так і дітей.

З 1993 року стали робитися перші   кроки у викладанні дітям основ економічних знань. Але тільки школярам. Про дитячі садки мова не йшла. Для того, щоб дитина в школі добре розбиралася в складних економічних поняттях, починати працювати в цьому напрямку треба з 5-6-7-річного віку в тісній співпраці з батьками. І в цьому нам допоможуть програми для дошкільників з економічного виховання, зокрема, програма «Афлатот» для дітей 3-6 років.

 

Теоретичні основи економічного виховання.

Нині постало питання про те, що сучасна людина має бути усебічно розвиненою. Тому проблема економічного виховання актуальна вже в дошкільному віці, оскільки дитина з малих років стикається з такими економічними категоріями, як гроші, речі, праця, вартість. Слово "економіка" походить від двох грецьких слів "экос" і "номос".

"Экос" означає "будинок".

"Номос" означає "правило", "закон"

Економіка - правила, закони ведення домашнього господарства. Очевидно, що "мистецтво ведення домашнього господарства" передбачає і турботу про це "господарство", його охорону і захист. Отже, вже починаючи з дошкільного віку, дітям необхідно давати знання про те, що є запорукою правильного "господарювання", а не тільки формувати уявлення про економічні категорії. Тобто необхідно познайомити дітей з взаєминами економічних і етичних категорій : "праця", "гроші", "вартість", "ціна", з одного боку, і моральними - "ощадливість", "чесність", "економічність", "гідність", "щедрість" - з іншою.

Найбільш ранню згадку про економічну освіту дітей дошкільного віку можна прослідкувати в роботах таких педагогів, як Я.А.Коменський. У своїй книзі "Материнська школа"  відзначає  зв'язок економічного і морального виховання та рекомендує виховувати з дитинства мудрість, працьовитість, мужність, справедливість, людяність, щедрість.

Питання економічного виховання  А.С.Макаренко описав у своїй роботі "Сімейне господарство". "З кожної дитини повинна  вирости не лише хороша, чесна людина, але і хороший, чесний хазяїн".  

На сучасному етапі ця проблема розглядається в працях Сасова І.А., Васильєва Ю.К., Шемякіна Б.П. Вони визначили, що вже в дошкільному віці можливо і потрібне виховання почуття хазяїна з властивими йому якостями економічної діяльності (ощадливість, економність, раціональність, діловитість). Тому,  відзначаючи важливість виховання якостей, відповідних образу "людина - хазяїн", необхідно відмітити лінію взаємозв'язку економічного і морального виховання. Шатова А.Д. уперше у своїй книзі "Економічне виховання дошкільників" підняла питання про морально-економічне виховання дітей. Вона відмічає, що "хорошим хазяїном" є людина, яка вміє правильно на користь сім'ї використовувати прибутки, розпоряджатися сімейним бюджетом, хто нічого не витрачає даремно. А.Д. Шатова вважає, що "сенс роботи з економічного виховання полягає в тому, щоб прищепити дітям правильне ставлення до того, що зробили і роблять для них дорослі, пошану до праці людей, завдяки якій створений "предметний світ, який ушляхетнює життя". 

Актуальним завданням дошкільної педагогіки є пошук ефективних шляхів розвитку особистості дошкільника, у тому числі й його морально-економічного виховання. Загальновизнаним у дошкільній педагогіці й психології є той факт, що розвиток дитини здійснюється в процесі її активної діяльності. Метою програми Шатової А.Д. «Дошкільник і економіка» є формування елементарних економічних представлень, необхідних для практичної діяльності, та початків економічної культури засобами гри.

Завдання програми:

• Формувати економічну свідомість дітей, економічне мислення;

• Познайомити з елементарними економічними поняттями;

• Учити вирішувати прості економічні завдання;

• Розвивати логічне мислення, спостережливість, поповнювати активний словниковий запас, уміння робити висновки;

• Створити умови для формування елементарних економічних знань у дітей 5-7 років;

• Навчити розуміти і цінувати навколишній предметний світ (як результат праці людей).

Умови економічного виховання :

• взаємозв'язок економічного виховання з іншими сторонами виховання (розумовим, трудовим, моральним і так далі);

• використання різних видів діяльності;

• чітке визначення змісту економічного виховання;.

• взаємозв'язок сім'ї і дошкільної установи;

• створення розвиваючого середовища (книги,програми, дидактичні ігри, наочні посібники  тощо) ;

• економічна грамотність самих дорослих.

 

Блок: Завдання. Ігри

Світ грошей

Мета:    знайомство з грошовими знаками,встановлення залежності між якістю товару і прибутком при його продажі

"Банк", "Банкомат", "Монетний двір", "Універсам", "Пункт обміну валюти"

Моє місто

Мета: Дати відомості про виробництво корисних товарів, професії людей "Кондитерська фабрика", "Ательє", "Фермер", "Завод

Світ товарів

Мета: знайомство з різними формами збуту продукції "Ринок", "Аукціон", "Рекламне агентство",  "Будинок книги", "Дитяча лотерея"

Моя країна

Мета: знайомство з ресурсами свого краю, регіону, країни "Подорож товарів", "Геологи", "Нафтовики", "Газівники", "Пошта"

 

Основними формами організації діяльності дітей з економічного виховання є:

• спільні з дітьми роздуми на теми: "Що таке економіка"?, "Що ми знаємо про економіку"?, "Що хочемо дізнатися"?, "Як ми це дізнаватимемося"?;

• проведення бесід, створення проблемно-ігрових, проблемно-практичних, проблемно-пізнавальних ситуацій, що дозволяють вирішувати економічні завдання;

• створення збагаченого розвиваючого середовища в групах;

• інформування батьків про завдання і зміст економічного виховання дітей в дитячому саду і сім'ї;

• включення дітей в ігрові ситуації соціального змісту;

• залучення батьків до роботи з економічного виховання дітей в дошкільній установі (економічні ярмарки, свята, конкурси, виставки);

• дидактичні ігри: "Веселі кухарі", "Придумай рекламу", "У сім’ї зарплата","Бережи усе, що нас оточує", "Нагодуй тварин", "Що з чого виготовлене", "Підбери вітрини магазинів", "На незаселеному острові";

• організація і проведення сюжетно-ролевих ігор "Магазин", "Банк", "Кафе", "Супермаркет" тощо;

• сюжетно-дидактичні ігри, що моделюють життєві ситуації: операції купівлі-продажу, виробництва і збуту готової продукції "Обмін", "Маленькі купівлі","Маршрути товарів", "Що швидше куплять"? тощо;

• збірка прислів'їв і приказок.

 

Результати роботи за програмою:

1. Діти набагато обережніше будуть ставитися до своїх речей та іграшок у дитячому садку.

2. У продуктивній діяльності прагнутимуть економити матеріал.

3. Збільшиться зацікавленість батьків у цій темі, особливо з теми «Сімейний бюджет» і раціональне його використання. Діти з розумінням стануть реагувати на відмови батьків у купівлі не зовсім потрібних речей.

Економічне виховання дозволяє наблизити знання дошкільників  до реальної дійсності, дає початки економічного мислення; формує інтерес до соціальних явищ, що відбуваються в громадському житті; знайомить з новими професіями; збагачує словниковий  запас словами, які пов’язані з областю економіки, трудовою діяльністю людей сучасних професій.

 

У старшому дошкільному віці треба формувати уявлення про:

• процеси виробництва

• вживання продуктів харчування, одягу, предметів домашнього господарства,

• матеріали  і витрати  праці при їх виробництві,

• передбачення позитивних і негативних наслідків втручання людини в природні і господарські цикли;

•  правильні і бережливі способи ведення домашнього господарства;

 

Форми і методи економічного виховання.

Процес  економічного виховання реалізується через різні форми і методи його організації. Методи, які використовуються  при навчанні дітей економіці, це - словесні,практичні і наочні методи. Це найпростіша і доступніша класифікація,широко вживана на практиці.

Використання різноманітних форм дає вихователеві можливість виявити творчість, індивідуальність і в той же час, що особливо важливо, зробити процес пізнання економіки цікавим, доступним. Головне - говорити дитині про складний світ економіки на мові, йому зрозумілій. Тому пріоритет закріплюється за такими формами, які є цікавими, ефективними в плані пізнавального і особистісного розвитку, дієві і значущі для дитини, які сприяють саморозвитку особи, прояву його "Я".

 

1. Основна форма навчання - гра. Саме через гру дитина освоює і пізнає світ. Навчання, здійснюване за допомогою гри, природно для дошкільника.

2. Зробити економіку зрозумілою допомагають сюжетно-ролеві ігри. Так, граючи в сюжетно-ролеву гру "Професії", діти вчаться розуміти  сенс праці, відтворюють трудові процеси дорослих і одночасно "навчаються" економіці. У сюжетно-дидактичних іграх моделюються реальні життєві ситуації: операції  купівлі-продажу, виробництва і збуту готової продукції тощо. Поєднання учбово-ігрової і реальної діяльності найефективніше для засвоєння дошкільниками складних економічних знань. У іграх "Кондитерська фабрика", "Ательє для маленьких красунь","Рекламне агентство", "Пункт обміну валюти", "Будівництво будинку", "Кімната переговорів", "Супермаркет"  тощо створюються найбільш сприятливі умови для розвитку у дітей інтересу до економічних знань, природна, наближена до реальності обстановка, встановлюється психологічно адекватна  віку  ситуація спілкування.

3. У дидактичних іграх "Ким бути"?, "Обмін", "Сімейний бюджет", "Маленькі купівлі" уточнюються і закріплюються уявлення дітей про світ економічних явищ, терміни, отримуються нові  економічні знання, уміння і навички. Дошкільники, здійснюючи велику кількість ігрових дій, вчаться реалізовувати їх в різних умовах, з різноманітними об'єктами, що підвищує міцність і усвідомленість засвоєння знань.

4. Особливе місце займають інтелектуальні ігри-розваги "Що? Де? За скільки"?, "Хто у світі всіх розумніше - в економіці сильніше"?, "Бізнес- клуб", "Аукціон", ігри - вікторини, конкурси, олімпіад,  які добре використовувати як підсумкові заходи  до декількох тем. Інтелектуальна гра дозволяє в ігровій   формі підвести підсумок вивченого матеріалу, узагальнити і систематизувати знання, провести аналіз наскільки добре діти засвоїли матеріал.

5. Знайомство з новим матеріалом дуже цікаве і захоплююче проводиться в ході ігор-подорожей "Музей грошей", "Подорож по території дитячого садку" (з метою познайомитися з професіями співробітників), "Подорож в минуле предметів" тощо. Завжди дають позитивний результат і зацікавлюють дітей різні екскурсії, наприклад, у банк, до місць торгівлі, з метою розглянути зовнішню рекламу найближчих вулиць, що дозволяє познайомитися з реальними об'єктами.

6. Особливий інтерес викликають розваги, конкурси, свята ("Ярмарок минулого, сьогодення і майбутнього"), що включають економічні, екологічні, математичні завдання. Позитивний емоційний фон, що створюється в процесі розваг, забезпечує особливу дієвість, активізує розумову діяльність, розвиває кмітливість, творчі здібності. Будь-яка розвага дуже пожвавлює розігрування "економічних" ситуацій з казок, які дозволяють по-новому поглянути на відомі сюжети, - А. Толстого "Золотий ключик, або Пригоди Буратіно", К. Чуковского "Муха-цокотуха" та інші

7. Однією з форм пізнавально-ігрової діяльності є комплексно-тематичне заняття.  При ознайомленні з соціальною дійсністю діти старшої групи добре орієнтуються в таких поняттях, як рідне місто, країна, чим вони відомі, якими народними промислами, відомими людьми гордиться місто, селище і так далі. Завдяки засвоєнню програми ознайомлення дітей з явищами соціальної дійсності формується база соціального розвитку дитини, почуттів причетності до усього, що відбувається в країні, а загалом соціальної активності, не байдужості до того, що відбувається. Ознайомлення дітей з явищами соціального життя, предметним світом - невичерпне джерело соціалізації дитини.

8. Вирішення проблемної ситуації. Вирішуючи проблемну ситуацію (економічного, математичного, екологічного змісту),  дитина залучається до економічної дійсності, вчиться думати, орієнтуватися в оточенні, проявляти ініціативу, висловлювати власну і приймати чужу позицію, росте і реалізується її творчий потенціал.

9. Читання художньої літератури.  Казка - літературний жанр з величезними дидактичними можливостями. Цікаві і вдалі авторські казки, кожна з яких представляє як би міні-програму ознайомлення дітей з економічними поняттями. Одним з прикладів може бути книга Книшової Л.В., Меньшикової О. И., Попової Т. Л. "Економіка для малюків, або «Як Мишко став бізнесменом". Дошкільники з цікавістю слухають історії про Мишка-бізнесмена,спостерігаючи за долями героїв, співпереживаючи їм.   Читання художньої літератури сприяє виділенню мотивації і вчинків героїв і характеристиці їх дій, формує словник дітей, а головне -дасть пояснення багатьом незрозумілим економічним явищам.

 

"Гра як засіб економічного виховання". 

Зробити економіку зрозумілою допоможуть сюжетно-ролеві ігри. Так, граючи в професії, діти осягають сенс праці, відтворюють трудові процеси дорослих і одночасно "навчаються" економіці. У сюжетно-ролевих іграх моделюються реальні життєві ситуації: операції купівлі-продажу, виробництва і збуту готової продукції тощо. З'єднання освітньо-ігрової і реальної діяльності найефективніше для засвоєння дошкільниками складних економічних знань. Знання засвоюються дошкільниками в грі за умови ускладнення змісту інтелектуальних завдань.  

Поступове ускладнення ігрових завдань підтримує дитячу діяльність в "зоні найближчого розвитку". Оволодіння економічними знаннями в привабливій для дитини ігровій; ролі позитивно позначається і на якості їх засвоєння.

У процесі сюжетно-дидактичної гри встановлюється адекватна зросту ситуація спілкування. Мовне спілкування протікає у формі діалогу. Педагог формулює чіткі, економічно грамотні питання, а діти вчаться ясно висловлювати свої припущення. Розвивається мова-пояснення і  мова-доказ.

Процес спілкування дітей один з одним і з дорослим у спільній ігровій діяльності супроводжується позитивними емоціями, що стимулює їх пізнавальну активність, сприяє розвитку мислення. Поєднання навчально- ігрової і реальної діяльності найбільш ефективно для засвоєння дошкільниками складних економічних знань.

Практичні навички поводження з грошима діти придбавають у ході сюжетно-ролевих ігор "Супермаркет", "Ощадкаса", "Ательє", "Пральня", "Кафе "Блакитний вагон", "Музей образотворчих мистецтв", "Народні промисли", "Туристична агенція" тощо.

 

 

 

 

  

Використаних елементів ТРВЗ в навчанні дітей мовленнєвого спілкування на заняттях та в повсякденному житті дошкільнят.

ТРВЗ - наука  навчання творчості.  Впровадження в навчально-виховний  процес дітей методів ТРВЗ забезпечує розкутість дитячого колективу, заохочує дітей до різноманітних відповідей,  схвалює відповіді дітей, жодна з відповідей не засуджується.Кожне заняття з дітьми – це ланцюжок питань:«Як?», «Звідки?», «Для чого?», «Чим     поганий?», «Чим корисний?».Розвиток уяви, фантазії сприяє розвитку пам’яті, мислення. Кожне заняття – це пошук істини, розвивальні ігри,вправи,  творчі завдання, принцип: від простого до складного. Золоте правило «тривівців» - можна говорити все. Приймається будь-яка відповідь, навіть неправильна. Завдання дорослого – дати  можливість дитині затвердитися у своїй позиції: «Дякую тобі за те, що ти думаєш», «Молодець, ти поставив гарне запитання, значить ти думаєш», «Цікава позиція, чому ти так думаєш?». На таких заняттях створюється обстановка деякої винятковості: «Ми всі – майбутні таланти!». І діти  навчаються нестандартно думати, шукати способи вирішення виникаючих проблем, самостійно приймати рішення.

Курс  розвитку  творчої уяви  включає комплекс  вправ, психологічних ігор, різноманітні завдання на кмітливість. 

До таких ігор входять ігри за методом «мозкового штурму». Він полягає  в колективному пошуку нетрадиційних шляхів розв’язання проблем. Потрібно  вчити дітей не боятися запропонувати сміливу думку. Якщо ж проблему не вдалося розв’язати нетрадиційним способом відбираються раціональні ідеї для розв’язання проблеми.До  методів активізації творчого мислення відносяться задачі на символічну аналогію. Граємось з колом, з лінією. Коли діти навчаться зображати символами предмети, характери героїв, явища, можна запропонувати намалювати модель казки та  придумати свою казку. На прогулянках корисно використовувати прийоми фантазувати, оживляти, зміни законів природи. Спостерігати за хмаринками: куди пливуть, як несуть вісті, про що мріють, про що розкажуть. Оживляємо вітер: Хто його мама? Хто його друзі? Про що говорить вітер з сонцем? Можна запропонувати побачити кольоровий дощ, сніг через кольорові окуляри або скельця. На прогулянці малювати паличками, ступнями, долонями. А вечори – це час казок. Із казкою  потрібно працювати нетрадиційно: міняти характер героїв, міняти місце позиції. Ввечері спостерігати за таємницями перетворень: в кого перетворились калюжі, кущі, будинки.       

 Впровадження в практику роботи даної методики надасть  можливість вихователям формувати у дітей творчу художньо-мовленнєву діяльність.Творчість –це чарівна гра, в якій із нічого народжується щось  прекрасне і дивовижне. І непогано, якщо перші результати будуть досить далекими від «прекрасного». Хай спочатку дитина навчиться бачити світ без штампів і шаблонів, сприймає його таким, яким сприймають генії. А кожна дитина за своєю природою геній, потрібно тільки допомогти їй ним стати.

Розвиток творчості і фантазії мета методики ТРВЗ: розвивати у дітей діалектичне мислення но основі формування системного аналізу, вміння бачити в подіях, явищах протиріччя і знаходити оптимальні результати його вирішення, вміння вирішувати одне і те завдання різними варіантами. Тобто формувати у дітей вміння винаходити .Для того щоб творче впроваджувати в навчально-виховний процес дітей методи, ТРВЗ, треба добре знати методи, прийоми, принципи ТРВЗ.

Умови застосування ТРВЗ:

• Забезпечити розкутість дитячого колективу;

• Заохочувати дітей до різноманітних відповідей;

• Схвалювати  відповіді дітей,  особливо аргументовані, повязані з   фактами, але жодної не засуджувати. Кожне  заняття з дітьми –це ланцюжок питань “  Як?”, “Звідки?”, “Для чого?”, “Чим поганий?”, “Чим корисний?”.

• Так ми навчаємо дітей системного аналізу і даємо знання не як догму, а як пошук істини і суті. 

Далі постійно відкриваємо перед дітьми тайну подвійного, наявність протиріч в об’єкті, виділяти, що корисне, а що шкідливе, наявність двох протилежних якостей в одному об’єкті. Наприклад: ліки добре і ліки погано.Навчити дітей бачити користь і шкоду, добре і погане в одному об’єкті абоявищі, значить, навчити основам трізу.Кожного дня з дітьми  проводяться ігри “Добре –погано”, “Користь –шкода”, “Навпаки, зате”, ігри на вміння знаходити протиріччя “Дощ і фонтан”, ігри-міркування про пори року, зміну сезону.Коли ми піднімемо дитячу думку до рівня питань пошукового характеру, вміння співставляти і порівнювати, знаходити абсолютно однакові предмети і навпаки, тоді можна переходити до більш складного рівня узагальнення, систематизації і встановлення закономірностей.  Наприклад, назвати як можна швидше якості якого-небудь предмета, конкурс на найвеселіше запитання, на найрозумніше питання.Але вихователю треба не пропустити момент, коли фантазія заходить у безмежність, а щоб цього не сталося, рекомендовано розвивати винахідливість не тільки в фантастичних історіях але і в реальних життєвих ситуаціях. Наприклад, у групі пожежа, а води ніде немає. Як ти поступиш?Курс розвитку творчої уяви  включає комплекс вправ, психологічних ігор, різних завдань на кмітливість, що ламають стереотипи, розхитують психологічну інерцію.

 

До таких ігор входять ігри за методом “мозкового штурму”. Він полягає в колективному пошуку нетрадиційних шляхів розвязання прроблем. Цей метод має два етапи.На  І етапі (генерації ідей) висувається якомога більше пропозицій, вони не критикуються. Потрібно вчити дітей не боятися запропонувати сміливу думку.На ІІ  етапі відбираються раціональні ідеї для розв’язання проблеми, яку не вдалося розвязати нетрадиційним способом.До методів мозкового штурму відноситься і цікавий  метод “моделювання маленькими чоловічками”.На прогулянках використовувати прийоми фантазування, оживлення, зміни законів природи. Спостерігати за хмаринками: куди пливуть, які несуть вісті, про що мріють, про що розкажуть.Оживляємо  вітер. Хто його мама? Хто його друзі? Про що говорить вітер із сонцем?На прогулянках можна запропонувати побачити кольоровий дощ, сніг через кольорові окуляри або скельця. На прогулянці малювати паличками, ступнями, долонями.А  вечори –це час казок. Із казкою потрібно працювати нетрадиційно: міняти характер героїв, міняти місце події.Ввечері спостерігати за таємницями перетворення: в кого перетворились калюжі, кущі, будинки і т.д.